ПРО ІНТЕРНАТИ!
Масштаб проблеми в Україні
Понад 80 000 дітей в Україні зростають у державних закладах різних типів: дитячих будинках, спеціалізованих закладах освіти тощо (далі-Заклад). Лише близько 8 % цих дітей дійсно є сиротами. Переважна ж більшість дітей в закладах мають не лише родичів, але й одного чи навіть двох батьків. При цілісному підході держави до підтримки сім’ї можна було б забезпечити виховання всіх цих дітей в родині або в умовах, максимально наближених до сімейних.
Що означає життя в Закладі
- Закритість, ізоляція від навколишнього світу, осуд суспільства.
- Розрив з родиною, відсутність взаємодії, спілкування з родичами, відсутність позитивної моделі сім’ї, самотність, нестача тепла та любові.
- Втрата індивідуальності внаслідок групового підходу, насильство, приниження та нівелювання особистості.
- Формування споживацької позиції, неготовність до самостійного життя, відсутність необхідних навичок.
- Відставання в емоційному розвитку, складнощі у спілкуванні, зменшення шансів отримати повноцінну освіту.
- Зростання шансів стати жертвою торгівлі людьми, експлуатації, підліткової вагітності.
Наслідки для дитини
Дослідження виявили, що заклади спричиняють непоправну шкоду дітям, навіть найкращі з них не можуть забезпечити належної турботи та уваги дитині. Виховання в закладах особливо небезпечне для дітей віком від 0 до 3 років, на який припадає найважливіша фаза розвитку в житті дитини. Інтереси установи завжди переважають над індивідуальними потребами дитини, яку змушують бути ‘як всі’. Як наслідок, дитина втрачає індивідуальність, у неї формується споживацька позиція, єдиними цінностями для неї стають матеріальні блага. Відсутність значущої особи в житті дитини, відсутність прикладу для наслідування не дає змоги усвідомити сформувати життєві орієнтири. Зростаючи в державних інституціях, діти не набувають достатніх навичок для успішної соціальної інтеграції. Статистика показує, що 20% випускників таких закладів мають судимість, 14% займаються проституцією, 10% протягом двох років після випуску здійснюють самогубство, і лише 10% повністю інтегруються в суспільство.
Діти в інституціях наражаються на підвищений ризик насильства в порівнянні з іншими дітьми, – це пряме порушення Права дитини на захист від насильства, що закріплене в Конвенції ООН про права дитию.
