Степанська громада в скорботі
Степанська громада в скорботі
З глибоким болем повідомляємо, що ДНК-експертиза підтвердила загибель нашого земляка, мужнього Захисника України – Ярему Андрія Васильовича, 1979 року народження, жителя селища Степань.
Ярема Андрій Васильович народився 14.12.1979 року в АР Крим. Закінчив Степанську восьмирічну школу. Їздив на сезонні будівельні роботи. Одружився . Розом з дружиною виховували двох діток: синочка Максима, 2008 р.н. та доньку Карину, 2014 р.н. Він любив та шанував сім"ю, був добрим, турботливим чоловіком, батьком.
В ЗСУ Ярема Андрій добровільно пішов у ТЦК, після оформлення як військовозобов’язаний отримав повістку 27 січня 2023 р. Як став до лав ЗСУ був призначений на посаду водій-механік у складі «33 Окремої механізованої бригади». Проходив службу на Закарпатті.
29.06.2023 р. під м. Запоріжжя в н.п. Мала Токмачка отримав осколкове поранення. Осколок попав під коліно, лікуватися довго не довелося. Згодом було знову допущено вийти на позицію. Після лікування його перевели до відділення кулеметного взводу стрілецької роти військової частини А 4805, яка перебуває в розпорядженні командира військової частини А 4447 окремого стрілецького батальйону 418. Мав позивний «Ярема».
Перші хвилини зв’язку, коли вони виходили на зв’язок, це була найбільша радість, зі слів дружини. В нього були хороші побратими, про яких він говорив тільки добре.
3 серпня 2023 запам’яталося, що говорив, як вони потрапили в поле бою, і сказав: «Бережи себе!» Пам’ятаю, як він жартував і плакав.
25 жовтня 2023 року родина отримала повідомлення про те, що Андрій зник безвісти. Більше двох з половиною років його рідні та близькі жили надією, що він живий… Андрій загинув при виконанні бойового задання в району н.п. Богданівка Бахмутського району Донецької області 21.10.2023 року.
Слова дружини: «Я дякую Богу, що ти мій чоловік.! З таким чоловіком я навчилася жити.»
Андрій віддав найдорожче – своє життя, заради нашого спокою, свободи та незалежності. Його відданість Україні, його сміливість та незламний дух назавжди залишаться прикладом для всіх нас.
Висловлюємо щирі співчуття мамі Любов Сергіївні, татові Василю Івановичу, дружині Ганні, сину Максиму, дочці Карині, брату Олександру, родині, бойовим побратимам. Схиляємо голови в скорботі та вдячності перед його світлою пам’яттю. Вічна пам’ять Герою! Честь і шана!
Про час та місце поховання буде повідомлено додатково.
