12 липня вшанували пам'ять Героїв УПА в селі Труди на постої Тараса Бульби- Боровця.
12 липня вшанували пам'ять Героїв УПА в селі Труди на постої Тараса Бульби- Боровця.12 липня вшанували пам'ять Героїв УПА в селі Труди на постої Тараса Бульби- Боровця.
Традиційно на місце події прибули патріоти, представники влади, та священник Юрій, який провів молебень за Україну та за загиблих воїнів, які полягли в ті нелегкі часи та за воїнів що на даний час воюють з російським окупантом.
З вітальним словом до присутніх звернувся голова Степанської громади, Петро КРОТ.
Також виступив місцевий активіст –краєзнавець, Богдан Лазарчук з короткою історією про дану подію.
Пам’ятка – історії
Хата Гната Гожого була колискою та шттабом «Поліської січі» (згодом УПА).
Про хутір Труди і перебування у ньому Тараса Бульби-Боровця, який тоді користувався псевдонімом «Гонта», існує чималий масив інформації. Окрім спогадів, про це свідчать протоколи допитів заарештованих учасників бульбівського підпілля, агентурні донесення, що зберігаються в Галузевому архіві СБУ. Низку з них опублікував Володимир Сергійчук у книзі «Тарас Бульба-Боровець. Документи. Листи. Статті». Ось уривок із протоколу допиту Михайла Гожого: «Примерно через неделю после прихода БОРОВЦА к Григорию (Кудрі у Погулянку –І.О.) он перешел жить к моему дяде ГОЖЕМУ Павлу Степановичу(на хутір Труди- І.О.), эту квартиру устроил ему я, т. к. меня об этом просил Григорий.
Через 2—3 дня БОРОВЕЦ от дяди Павла ушел, сказав, что вернется, ушел, как я знал с его слов, в гор. Сарны…
Второй раз “Гонта” уходил в гор. Ровно, был во Львове, встречался со “Степаном” (Володимиром Робітницьким- крайовим провідником ОУН на Волині -І.О.) и когда вернулся, то вскоре собрался и ушел в восточные области. Объясняя свой уход главным образом тем, что эти “ОУН”-овцы, делая упор на “Степана”, могут не за что убить.
БОРОВЕЦ-Гонта” от моего дяди Павла с хутора Труды Степанского района ушел 17—18 октября (1940 року –І.О.) с намерением через 5—6 недель вернуться.
ВОПРОС: Кто посещал и вел разговоры с БОРОВЦОМ- “Гонтой” в то время, когда он жил у ГОЖЕГО Павла Степановича?
ОТВЕТ: Большей частью с БОРОВЦОМ-‘Гонтой”, когда он проживал у Павла ГОЖЕГО, встречались КУДРЯ Григорий, ШУМЛЯНСКИЙ Константин Александрович и я.
Правда, один раз с БОРОВЦОМ у Павла встречался […] (прізвище видалено, очевидно, тому, що це був агент НКВД, аби ніхто не зміг звести порахунки –І.О.) (имя, отчества не знаю), учитель по специальности, раньше работал в Александрии, где проживает в настоящее время я не знаю […]. Зачем сказать точно приезжал (…) в Степань, не знаю, но из разговора с ним можно понять, что для проверки «Гонты», проводит или нет он УНР-ровскую работу в м. Степань и это задание, как я вывел, он получил от “Степана”.
С […] мы встречались в воскресенье, числа не помню, договорились. что в понедельник в 10 часов утра он придет ко мне, и тогда я отведу его к БОРОВЦУ-Гонте”, что я сделал впоследствии, спрося перед этим “Гонту”, могу ли привести к нему […]. Он ответил, что да.
При встрече и разговоре я присутствовал. “Гонта” со своей стороны, на вопрос […], что тобой — “Гонтой” — сделано в целях организации УНР, ответил, что закладывать УНР-овские организации в Западных областях мне не разрешил начальник-руководитель организации “ОУН” — Степанов, поэтому мной по части налаживания организации “УНР” ничего не сделано».
Михайло Боришкевич, наприклад, стверджує, що в хаті Івана Гожого на Вітраківці – найзаселенішій частині Трудів Тарас Бульба привселюдно читав кіносценарій «Людожерів» про голодомор в Україні 1933 року. Він же згадує про одного з найхоробріших вояків УПА Бульби-Боровця Івана Данильця із Трудів, якій поліг у бою з гітлерівцями за Людвипіль (нині Соснове –І.О.)
У своїх спогадах Данило Немчук розповідає про перебування Бульби-Боровця на хуторі Труди у квітні 1943 року, коли поляки з червоними партизанами нападали на сусіднє село Бутейки. Отаман тоді пропонував допомогу бандерівському командирові Дубовому, але той від неї відмовився.
Тобто фактів про те, що Труди були тісно пов’язані з повстанським рухом Бульби-Боровця, є чимало. Відтак вважаю, що цілком заслужено тут насипано курган і встановлено пам’ятний хрест. Як свідчить підпис, стоїть він на місці хати Гната Гожого. Найчастіше мова іде про перебування отамана Бульби-Боровця у Павла Гожого.
Між виступами звучали патріотичні пісні, які виконував хор «Просвіта» керівник Роман СКАЧКО.
Захід завершився покладанням квітів.
