22 січня 1919 року на Софійському майдані Києва було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.
22 січня 1919 року на Софійському майдані Києва було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. 
Возз’єднання українських земель навічно увійшло в історію України величним національним святом – Днем Соборності України.
За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади всі українські свята були витіснені з суспільного простору. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності Української держави.
Пам’ять про існування власної держави у 1917–1921 роках стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала на продовження визвольної боротьби. Зрештою вона завершилася відновленням незалежності у 1991 році. Через сторіччя після проголошення Акта Злуки на Софійському майдані соборність залишається на порядку денному національних завдань. Відновлення соборності відбудеться після деокупації Криму й окремих районів Донецької і Луганської областей.
У цій неоголошеній війні, очищуючи свою землю від окупантів, ми фактично боремося на кордонах демократії і диктатури, відстоюємо простір європейських цінностей, закриваємо собою увесь континент і стоїмо щитом для миру на планеті. Ми відстоюємо соборність українських земель як територіальну цілісність, яку свавільно порушила держава-агресор. Водночас ми демонструємо безпрецедентну соборність українського духу та згуртованість.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Українці всі разом обов'язково відбудують свою країну. і цей процес відбудови, як і нинішній збройний захист держави, стане ще одним вагомим чинником консолідації нашого суспільства.
Нехай це свято додає нам сил у розбудові та захисті нашої держави, щоб в ній завжди панували громадянський мир і людська взаємоповага, висока духовність і культура.
